Основне/Аналiтика

Як Україна виконує План дій з візової лібералізації? Підсумки громадського моніторингу

20 лютого 2012 року з 10:00 до 13:00 в Інформаційному агентстві «Укрінформ», «Європа без бар’єрів» презентувала результати річного комплексного громадського моніторингу ПДВЛ.

Учасник круглого столу обговорили рівень виконання Україно першої фази ПДВЛ .

Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко співставив виконання органами виконавчої влади заходів визначених Національним планом дій з візової лібреоалізації, відзначивши наявні успіхи та прогалини у досягненні цілей 1-ї фази ПДВЛ.

Олексій Хмара, керівник Творчого об’єднання «ТОРО», зосередився на ситуації щодо законодавчого та інституційного забезпечення боротьби з корупцією, що є наріжною ланкою блоку 3, і однією з найбільш проблемних складових у виконанні ПДВЛ загалом. Вказано на те, що українська сторона досі не продемонструвала належної політичної волі у реалізації навіть тих цілей, щодо яких були документально зафіксовані політичні зобов’язання (наприклад, щодо заснування єдиного незалежного антикорупційного органу).

Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика розкрила питання досі не забезпеченої в Україні на рівні закону політики запобігання та протидії дискримінації. Визнано, що розроблена Міністерством юстиції антидискримінаційна Стратегія, є хоч і кроком уперед, але недостатнім з огляду на цілі та критерії, сформульовані в ПДВЛ.

Катерина Левченко, «Ла-Страда – Україна», представила бачення щодо протидії торгівлі людьми, відзначивши, що попри очевидний позитив - ухвалення необхідного Закону «Про протидію торгівлі людьми», - в Україні ще не створено належних інституційних умов, а також не визначено достатніх джерел фінансового забезпечення політики протидії торгівлі людьми.

Дослідник Інституту Відкритого суспільства (Будапешт) Валерія Шамрай зазначила, що Україна може з більшою продуктивністю користатись технічною допомогою ЄС для досягнення цілі безвізового режиму з ЄС і окреслила можливі напрямки: міграційна політика, управління кордонами, громадська безпека, боротьба з нелегальною міграцією та торгівлею людьми тощо.

Було представлено також результати незалежної оцінки міграційного потенціалу України в контексті майбутнього запровадження безвізового режиму з ЄС. Дослідження даної проблеми представив Володимир Кіпень, директор Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, представник «Європи без бар’єрів» з Донецька. Згідно результатів, отриманих методом опитування за спеціальною методологією, до 5% активних громадян України можуть в осяжному майбутньому поповнити  українські діаспори в країнах ЄС.

Експерти констатували, що найбільш важливі нормативно-правові акти в рамках виконання ПДВЛ були ухвалені в період травень-жовтень 2011 року, саме у цей відрізок часу спостерігався найшвидший темп законодавчої роботи. Починаючи з листопада 2011 р. спостерігається певне уповільнення темпів виконання ПДВЛ.

Згідно висновків учасників дослідження, прогрес України на шляху до безвізового режиму з ЄС є нерівномірним та диспропорційним, а загальний результат не дозволяє розраховувати на скасування віз у ті терміни, на які розраховувала українська сторона (2012-13 роки).

Досягнувши значного, очевидного успіху за блоком 2 (Нелегальна міграція, включаючи реадмісію), та певного, помірного успіху за блоком 3 (Громадський порядок та безпека), Україна в той же час майже повністю провалила блок 1 (Безпека документів, включаючи біометрику) та обмежилась досить скромними успіхами за блоком 4 (Зовнішні зносини та фундаментальні права).

Найбільш суттєвими є успіхи української сторони за такими напрямками як управління кордонами (впровадження інтегрованого управління кордонами), міграційна політика, включаючи її законодавче та інституційне забезпечення, політика притулку та законодавче забезпечення режиму в’їзду та виїзду (включаючи видворення) осіб з України, подолання  та протидія організованій злочинності, тероризму та обігу наркотиків. Певного, але недостатнього прогресу досягнуто у законодавчому забезпеченні політики протидії торгівлі людьми та боротьби з корупцією, забезпечення прав на свободу пересування в межах України.

В той же час не створено належної законодавчої бази для початку випуску документів для виїзду за кордон, які б містили електронний чіп з біометричною інформацією, що є наріжною вимогою 1-го блоку ПДВЛ. Відчутно недостатнім є прогрес і  стосовно протидії дискримінації в усіх її проявах (4-й блок ПДВЛ).

Для виправлення ситуації з метою якнайшвидшого переходу до 2-ї фази ПДВЛ найближчим часом Україні необхідно прийняти принаймні три закони: (1) про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, (2) про запобігання та протидію дискримінації та (3) щодо спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики. Декілька законів, насамперед Закон про захист персональних даних, вимагають внесення змін та доповнень. Крім того, необхідно ухвалити понад 10 підзаконних нормативно-правових актів, які б створювали належні робочі механізми для імплементації цих та інших, раніше прийнятих законів.

Оцінка за блоками ПДВЛ:
•    За блоком 1 «Безпека документів, включаючи біометрику» зафіксоване найменший прогрес з-поміж усіх чотирьох блоків ПДВЛ. Причиною цього стало неузгодження позицій ЦОВВ, уряду в цілому, а також певних зацікавлених груп парламентської більшості щодо проекту профільного закону «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». Більшість інших нормативно-правових актів, передбачених в рамках даного блоку, може бути ухвалена лише після набуття чинності вищезгаданим профільним законом. Загальний індикатор виконання 1-ї фази ПДВЛ за блоком 1 складає 25%.
•    За блоком 2 «Нелегальна міграція, включаючи реадмісію» спостерігається найвищий рівень виконання вимог ПДВЛ з поміж усіх чотирьох блоків. Індикатор виконання 1-ї фази за 2-м блоком ПДВЛ складає 85%.
•    За блоком 3 «Громадський порядок і безпека» українською стороною досягнуто значного прогресу, однак подальші зусилля є необхідними, зокрема у подоланні корупції, боротьбі з торгівлею людьми, міжнародному правоохоронному співробітництві, зокрема налагодженні оперативної співпраці з Europol, та захисті персональних даних. Індикатор виконання 1-ї фази за 3-м блоком ПДВЛ складає 70%.
•    За блоком 4 «Зовнішні зносини та фундаментальні права» прогрес є відчутно недостатнім, насамперед через прогалини в антидискримінаційній складовій. Індикатор виконання 1-ї фази за 4-м блоком ПДВЛ складає 40%.

Експерти відзначають, що протягом часу з моменту надання ПДВЛ відбулися позитивні зрушення у забезпечення прозорості та публічності виконання та моніторингу ПДВЛ. Зокрема, офіційно оприлюднено як сам ПДВЛ, так і перші два офіційні звіти Єврокомісії щодо його виконання (відповідно у вересні 2011 р. та лютому 2012 р). Українська, сторона, у свою чергу, оприлюднила Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, ухвалений 22 квітня 2011 року. Обидві сторони залучали незалежних експертів до консультацій стосовно оцінки виконання ПДВЛ.

Тим не менше, подальші кроки у забезпеченні прозорості залишаються необхідними, зокрема, щодо залучення громадськості до опрацювання та оцінки нормативно-правових актів, що мають бути ухвалені в рамках ПДВЛ.

Станом на лютий 2012 оптимістичним прогнозом є перехід України до 2-ї фази ПДВЛ в наприкінці 2012 року, у випадку, якщо недоліки, на які вказано в 2-му звіті Єврокомісії та у висновках незалежних експертів, будуть усунуті протягом 1-го півріччя поточного року.